Закон про донорство

Донорство яйцеклітин в Україні регулюється статтею 48, Основ законодавства України про охорону здоров’я, статтею 123, Сімейного кодексу України, але найбільше правові аспекти донорства яйцеклітин в Україні розкриті в Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій, затвердженої наказом МОЗ № 771 від 23.12.2008 . У правових документах визначаються характеристики особи, яка може стати донором яйцеклітин.

          Необхідні документи для здійснення донації ооцитів (п.п. 5.10. Наказу №771)

– Договір з донором ооцитів про усвідомлену, добровільну згоду на участь в програмі донорства яйцеклтів та проведення контрольованої стимуляції овуляції і пункції яєчників;

– Заяву, де надається письмова згода чоловіка донора.

У разі, якщо яйцеклітину надає анонімний добровільний донор, законом гарантується повна конфіденційність і збереження лікарської таємниці. Донори яйцеклітин не можуть брати на себе батьківські зобов’язання щодо майбутньої дитини. Анонімність також означає і те, що сім’я реципієнтів отримує тільки загальні відомості про донора. Це національність, зріст, вага, колір очей і волосся, освіту, наявність сім’ї і дітей, група крові і резус фактор. Подружня пара підписує заяву про те, що вони зобов’язуються не встановлювати особу донора яйцеклітин і розуміють, що подальші зв’язку їх, або їхніх дітей, з донором неможливі.

У донаціонних програмах між клінікою і донором укладається договір, який представляє собою згоду на проведення пункції яєчників. У договорі також визначаються зобов’язання сторін. Претендентка на донорство проходить повне медичне обстеження, проходить співбесіду з психологом.
_____________________
Консультація online:
https://vk.com/surrmamaa