Закон про сурматеринство

Законодавство про сурогатне материнство в Україні

Юридичні аспекти застосування програм лікування безплідності з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в Україні регламентують:

1. Сімейний кодекс України-стаття 123, п. 1-3 – визначення походження дитини, народженої в результаті застосування ДРТ:

При перенесенні в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком і жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

2. Стаття 48 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» вказує на умови проведення штучного запліднення:

Застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Цивільний Кодекс України чітко визначає коло осіб, які мають право брати участь в програмах ДРТ. Так Стаття 281 говорить про те, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановлених законодавством. Порядок застосування репродуктивних методик регулює Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 771 від 23 грудня 2008 року «Про затвердження інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій». Так згідно з цим документом проведення програм ДРТ здійснюється виключно в акредитованих закладах охорони здоров’я, і пацієнт має право вільно вибирати такий медичний центр. При цьому повністю гарантується конфіденційність про застосування програми (лікарська таємниця) відповідно до статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Після того як зроблений вибір майбутньої сурогатної мами, потрібно правильно узаконити факт даного дії. Спеціальних вимог до договору про сурогатне материнство чинне законодавство України не встановлює. Умовами такого документа можуть бути:

умови щодо компенсації витрат на медичне обслуговування сурогатної матері;
установи, в яких буде здійснюватися запліднення і прийматися пологи;
обов’язок жінки виконувати лікарські прописи, її місце проживання в період вагітності;
наслідки відмови сурогатної матері дати згоду на запис подружжя батьками дитини, умови і терміни оплати послуг сурогатної матері;
підстави для зміни та розірвання договору, відповідальність сторін і т.д.

По закінченню планованого 9-ти місячного терміну вагітності після пологів, дитину можна реєструвати.

В даний час, згідно з п.п. 7.11. Наказу № 771 реєстрація дитини, народженої за допомогою ДРТ методом сурогатного материнства, здійснюється в установленому чинним законодавством України порядку за наявності довідки про генетичну спорідненість батьків (матері або батька) з плодом (дитиною).

Порядок державної реєстрації народження фізичної особи та її походження регулюється Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні»:

У разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення.

При цьому, одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій повинні бути нотаріально посвідчені, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері або батька) з плодом.
_____________________
Консультація online:
https://vk.com/surrmamaa